Концерт ведуть клоуни (репертуарний збірник)

Р. Віккерс. ЯК ДОМОГТИСЯ ЛЮБОВІ? (Клоунада)
Р. Віккерс. СОЛДАТ У ЗВІЛЬНЕННІ (Мімічна сценка)

Р. Віккерс

ЯК ДОМОГТИСЯ ЛЮБОВІ?

Клоунада складається з кількох бліц-інтермедій. Ті актори, які у кожній наступній інтермедії грають нову роль, повинні дуже швидко змінювати свій зовнішній вигляд. Робиться це за допомогою простих засобів: зміною головного убору, фартуха тощо.

Уся дія відбувається у швидкому темпі. Зміна реквізиту здійснюється в темряві, тому що інтермедії відокремлюються одна від одної затемненнями манежу й ударами гонга.

І

Манеж затемнюється. Удар гонга. Спалахує прожектор. Він освітлює столик, накритий білою скатертиною. За столиком - зніяковілий Відвідувач. Поруч - нахабнувата Офіціантка.

Офіціантка. Що замовляти будемо?

Відвідувач. Я хотів би каву з булочкою...

Офіціантка. Просто з булочкою?!

Відвідувач. Ні, з ізюмом...

Офіціантка. Тю... Теж мені клієнт! Якби знала, то й не підійшла б... (Жбурляє звідкись із темряви склянку з кавою і "стрибаючу" (гумову) булочку, яка падає зі столу).

Відвідувач метушливо струшує з себе розлиту каву, бере з підлоги булочку, чистить її об рукав і, розкривши рота, перелякано поглядає в той бік, куди пішла Офіціантка. Світло гасне.

II

Удар гонга. Спалахує прожектор. Освітлюється тільки самотній Перехожий, в якому впізнаємо невдаху - Відвідувача кафе. Він нетерпляче вдивляється у прохід, потім змахує рукою.

Перехожий (кричить). Таксі! Таксі!

З проходу чути скрегіт гальм, потім в освітлене коло вбігає 3доровань у кашкеті водія таксі.

Таксист. Куди їхати будемо?

Перехожий. До хімчистки. На вулицю... (називає адресу найближчої від цирку хімчистки),

Таксист. Тю! Хто ж туди на таксі їздить? Всього півгодини пішки йти! Якби знав, то й не зупинявся б... (Махнувши рукою, вибігає).

У проході чути шум машини, яка від'їжджає.

III

Гонг. Спалахує прожектор. На манежі - столик з табличкою "Приймальниця". За столиком - дівиця. Поруч клієнт - наш герой.

Приймальниця. Що чистити будемо?

Клієнт. Ось, каву розлив... (Демонструє полу піджака).

Приймальниця. Що ж тут чистити? Тут раз плюнути й розтерти... (Плює й розтирає). А ви в чистку тягнете. Теж мені клієнт! Якби знала...

Клієнт (перебиває, кричить). Досить!.. Досить!.. Ясно... Все зрозумів! (Одночасно з цими словами гасне світло й останні слова вимовляються вже у темряві).

IV

Гонг. Світло. Знову столик у кафе. За столиком наш герой, поруч офіціантка з блокнотом.

Офіціантка. Що замовляти будемо?

У відповідь відвідувач щось весело шепоче їй на вухо.

О! Оце да! Оце я розумію! (Ставить на стіл величезну пляшку горілки, потім величезний шмат ковбаси або корито з салатом). Їжте на здоров'я!

Відвідувач радісно потирає руки і витягає з кишені велику чарку. Світло гасне.

V

Гонг. В освітленому колі - перехожий напідпитку. Перехожий (кричить у прохід). Таксі-гик!.. Таксі-гик!. З'являється Таксист.

Таксист. Куди їхати будемо? Перехожий. До Хабаровська і назад! Таксист. Та з таким пасажиром - хоч у космос!

Перехожий. Але спочатку - до хімчистки. Таксист. Добре! Давай-но, любесенький, я тебе в машину віднесу... (Бере перехожого на руки й несе).

Гасне світло. Шум мотора.

VI

Гонг. Світло. Знову приймальня хімчистки.

Приймальниця. Що чистити будемо?

Клієнт. Чотири отаких килими (загортає край килима на манежі), чохол для Останкінської телевізійної вежі і трохи шерсті... (Витягає із форгангу на мотузі верблюда, шкапу або зграю собак, в залежності від можливостей цирку)*.

Приймальниця. Не клієнт, а ангел! (Цілує замовника). Давай-но заразом тобі й костюмчика почистимо! (Одним рухом зриває з клієнта трюковий костюм на кнопках і вибігає).

Наш герой залишається у білій сорочці до п'ят, а на спині у нього розкриваються ангельські крильця. Молитовно склавши руки, під "церковну" музику; супроводжуваний прожектором, "улюблений клієнт" урочисто йде до форгангу.

* У самодіяльних циркових колективах верблюда можуть зобразити двоє людей.

Р. Віккерс

СОЛДАТ У ЗВІЛЬНЕННІ

Голос ведучого за сценою оголошує: «Рядовий Казаков! Вам надається звільнення в місто до двадцять третьої години».

Виконавець у стилізованій солдатській формі — зелена сорочка, чорне трико — слухає цс оголошення, стоячи посередині сцени. Після цього починає готуватися: підправляє уявну пілотку, ретельно чистить чоботи. Чистить до такого глянцу, що вони йому заміняють дзеркало.

Всі гудзики застебнуті, і рядовий Казаков під мелодію пісні «Містом нашим йде солдат» пантомімними кроками виходить за межі військового містечка, час від часу козиряючи стрічним офіцерам.

Спочатку йшов стройовим, а коли ввійшов у місто, трохи розслабився. Йде, очевидно, алеєю парку і з цікавістю роздивляється. Ось він щось помітив і зупинився. Дістав з кишені гроші, купив морозива, їсть і, не відриваючись, дивиться на дівчину, яка продає морозиво. З'ївши одну порцію, вирішив купити другу. Коли потягнувся за третьою, дівчина «припинила торгівлю». Солдат люб'язно допоміг їй відвезти лоток. Дорогою познайомився і захотів провести її додому.

Дівчині, певно, сподобався такий уважний та підтягнутий солдат. Вони довго гуляють парком. Ось солдат підходить до озера, сідає в човен і простягає дівчині руку. Він загрібає воду і, жартуючи, хлюпається.

Згодом вони приходять на танцмайданчик. І тут солдат показує себе неабияким кавалером. Він встигає і танцювати, і щось веселе розповідати дівчині, і козиряти патрулям.

Аж пізно ввечері проводить її додому. Прощаючись, домовляються про наступну зустріч.

Часу залишається обмаль, солдат поспішає в частину. Але раптом протяжливо завила сирена. Пожежа! Солдат кинувся в палаючий дім, скидаючи на ходу обмундирування, по крутих сходах піднімається вгору. В двері зайти неможливо і він, балансуючи на карнизі, залазить у вікно. У кімнатах дим. Падає сволок, ледь не придавивши солдата. Але солдат дістається до ліжечка, де спить немовля і, притискаючи дитину до грудей, через вікно повертається назад.

Його вітають, йому дякують, але він біжить, не чуючи під ногами землі, в свою частину. Ось він переходить на стройовий крок і бадьоро крокує, козиряючи уявному начальству.

Голос ведучого за сценою: "Рядовий Казаков! За запізнення з увільнення - два наряди позачергово!"

Солдатові це анітрохи не псує настрою. Він весело марширує під музику пісеньки "Солдат — завжди солдат!"
Make your own free website on Tripod.com